Напечатать документ Послать нам письмо Сохранить документ Форумы сайта Вернуться к предыдущей
АКАДЕМИЯ ТРИНИТАРИЗМА На главную страницу
Дискуссии - Публицистика

Владимир Берест
Преступные выборы преступного Президента

Oб авторе


Каждый, кто понимает подоплеку событий на Украине, должен различать два процесса:

1. справедливый протест миллионов граждан Украины по отношению олигархам, опутавших своей сетью коррумпированных чиновников всю Украину, к ворам во власти, в том числе и ко всем сидящим в зале Верховной Рады, которые сейчас спрятались за спины этих протестующих,

2. и деятельность тех кукловодов, которые управляют этим процессом, выдвигают и поддерживают такие силы, которые бы были наиболее враждебны России.

Последние и есть мятежники, преступники. Именно они есть главная движущая сила противостояния власти. Те же, кто поддерживает захваченную этими бандитами Верховную Раду, выборы Президента 25 мая 2014 года, есть пособники этих преступников.

Они, преследуя свои личные бизнес цели, через участие в этих выборах вводят насилие и преступления в правовое русло, из бандитов делают героев.

Юго-Восток Украины и Крым должен бойкотировать эти выборы. Хотят преступники стать Президентами – пусть будут. Но у себя. Нельзя идти против совести, нельзя прогибаться под обстоятельствами, нельзя давать себя запугать мародерам и бандитам.

Все знают и понимают, что возврат к Конституции 2004 г. был незаконен. Незаконна и должность Президента, его полномочия. Незаконна и Верховная Рада, которая узурпировала сама себе права, которых у нее не было. Там заседают преступники, узурпаторы власти, мятежники. Любая фракция, которая там остается, создает видимость закона, узаконивает переворот.

Особенно красноречива формальная поддержка представителями Юго-Востока этих преступных выборов. Добкин, как бизнес губернатор, и подобные ему проносят в жертву судьбу миллионов жителей Украины своим личным интересам. Как только он согласился играть по правилам мятежников и преступников, он сразу же встал на их сторону, превратился во второго Януковича, который предаст, как только придет к власти.

Но, похоже, на Украине нет сейчас действительных парламентских фракций. Все предали народ и своего избирателя.

Шокирующее заявление сделала 25.02.2014 г. Компартия Украины. Она и ее фракция в Верховной Раде решила перейти в оппозицию. А что, до этого они были сторонниками переворота? Они стояли в одном ряду с бандеровцами? Или они, занимаясь своим бизнесом под прикрытием депутатской корочки, совершенно лишились ума, чтоб оценивать ситуацию. Или они надеялись, что их минует бандеровская бита? Сейчас они будут пожинать плоды своей соглашательской позиции.

Эта партия себя полностью дискредитировали. Это партия не коммунистов, а предателей, и сейчас получает по заслугам. И они уже завопили.

О Партии Регионов, этой бизнес корпорации, партии частного интереса или карьерных устремлений, вообще не идет речь. Она должна быть запрещена на всей территории Украины, поскольку предала и своих избирателей, и надежды украинцев на лучшую жизнь. Это – партия обманщиков.

Смешная партия «Свободы» - это пятая колонна у бандеровцев, их провокаторы. У нее нет будущего. Она будет раздавлена «Правым сектором», если он придет к власти. Все эти фарионы, быстро украинизировавшиеся комсомольцы и партийные работники, будут следующей мишенью после коммунистов и евреев для бойцов «Правого сектора», как бывшие партийцы. Достаточно вспомнить судьбу дворян в революционной России. Люстрации и гонения это лучшее что ждет фарионов, даже если они все тело измажут цветами УПА. Не выслужиться.

О наивном электорате партий «Батьковщина» и «Удар» лучше так же помолчать. Они давно не верят ни глазам своим, ни ушам своим.

А вот властителям серой Украины нужно задуматься. Похоже, что они поняли, что заигрались. Бжезинский уже сейчас предложил олигархам раскошелиться. Но бандеровцам этого будет мало. Зачем им Фирташ? Зачем им Коломойский? Они - гамбургеры для них.

Ну, а «Правый сектор»? (Ниже, в приложении, я привожу их «Ідейно-світоглядові засади» из «Програмы українського державотворення». Кто знает программу нацистов Германии, а так же фашистов Муссолини тот сразу все поймет.) Что ждать от него?

Если с фирташами и коломойскими все ясно – синагоги уже забрасываются коктейлями Молотова, то для России многие не знают что ожидать, хотя из предыдущих откровений Яроша все понятно: могут наступить трудные времена.

Уже сейчас по информации «Riga.Rosvesty», «Правый сектор» планирует добиваться назначения своего лидера Дмитрия Яроша главой Службы безопасности Украины (СБУ), на котором Ярош предполагает сосредоточить свои усилия не только на подавлении любого инакомыслия на Востоке и Юго-востоке Украины, в Крыму, но и проводить с использованием подразделений СБУ в приграничных областях активную подрывную деятельность против России.

Так, по мнению Яроша, приоритетом «закордонной» деятельности СБУ под его руководством должна стать дестабилизация обстановки в Воронежской, Белгородской и Курской областях с дальнейшим их возможным отрывом от России. Ярош считает, что интересам развития Украины отвечает дезинтеграция России.

Кроме того, Ярош надеется, что в случае его назначения главой Службы безопасности Украины,  он сумеет добиться вхождения в СБУ Службы внешней разведки Украины.

Вот что ожидает Украину и Юго-Восток в случае узаконивания мятежа.

Поэтому, если Юго-Восток Украины и Крым поведется на эти незаконные выборы, то коричневая мгла их накроет и очень быстро. И очень быстро превратит их в пушечное мясо против России.


В связи с эти, Юго-Восток Украины и Крым должны:

1. Объявить о бойкоте этих незаконных выборов и о проведении референдумов на своих территориях о своем статусе.

2. Обратиться к России и Китаю быть гарантом защиты волеизъявления.

3. Объявить, что все силовые ведомства, поддерживающие мятежников в Раде, так же становятся на преступный путь.

4. Провести переговоры и взять под народный контроль и пикеты все силовые ведомства на своих территориях: СБУ, МВД, МО.

5. Прилечь бойцов распущенного «Беркута» к охране общественного порядка.

6. Реализуя подписанные 21 февраля 2014 соглашения, гарантами которого выступили Польша, Германия и Франция, начать подготовку Конституционной реформы, которую должны поддержать 2/3 голосов избирателей.


Вот что должен делать Юго-Восток и Крым, признав нелегитимность Верховной Рады, ее постановлений и назначений.

Как и у бандеровцев, принцип русских должен быть таков:

Если не я – то кто? Если не теперь – то когда? Если нужно – то можно!

 

 

Приложение

І. Ідейно-світоглядові засади

Наше основне і визначальне триєдине гасло: “Бог! Україна! Свобода!”

Бог: Метою людського існування є наближення до Бога – інакше людина, суспільство, держава деградують, вироджуються і занепадають. Гуманісти свою боротьбу з християнством почали із заперечення Бога й обожнення людини: “Людині гімн! Людині, а не Богу!” (П.Тичина). Через якобінство, соціалізм і соціал-демократію вони закономірно дійшли до націонал-соціалізму, який перетворював людину в звіра, і до комунізму, який творив безтямного раба і мільйонами винищував поневолені народи. Нинішні гуманісти через демолібералізм, космополітизм і глобалізацію ведуть не тільки окремих людей, а вже цілі країни шляхом атеїзму і денаціоналізації, гомосексуалізму і наркоманії.

Боротьба гуманістів-демолібералів “за добробут народу” – це насправді боротьба за матеріальні, а не духовні пріоритети в поведінці людей. Їхня боротьба за “свободу совісті” – це боротьба з совістю та духовністю людини і народу. Їхні заклики до людей “бути самими собою” в практиці життя завжди трансформуються в одне: бути свинею, хамом і рабом своїх недоліків і слабостей. Їхня боротьба за “права людини”, але без прав націй – це боротьба за поневолення і знищення націй. Їхнє протиставлення християнським і національним цінностям “загальнолюдського” – це боротьба за створення всесвітнього концтабору й утвердження себе в ролі диктаторів світу.

“Дорога до Бога лежить через Батьківщину” (Ю.Вассиян). Саме віра в Бога стимулює нас до боротьби за Свободу та національну державність України. Бо поневолений, обездуховлений і бездержавний народ приречений виконувати не Божу волю, а волю тих “вовків в овечих шкурах”, які паразитують на його крові та поті, формують не національно-релігійну, а рабську свідомість та мораль народу і ведуть цей народ до виродження і небуття. Без утвердження і культивування релігійної свідомості та моралі неможливе національно-духовне відродження, розвиток і гарантоване майбутнє української нації. Той, хто пропонує українцям щось інше, - це або політичний невіглас, або політичний шахрай, але неодмінно – мимовільний чи свідомий, явний чи замаскований слуга сатани.

Україна: Всемогутній Господь створив нас українцями, українською нацією, і хай святиться воля Його на віки віків. А слуги сатани століттями намагаються протидіяти Божій волі і або знищити нас на нашій же землі, або перетворити на росіян, поляків, мадярів, румунів тощо, на імперсько-“інтернаціональне” стадо “совєтський народ” чи на таке ж безлике, безтямне і звиродніле космополітичне бидло під назвою “політична нація”. Тільки у власній національній державі українці можуть зберегтися українцями і християнами, а Україна – Україною. І тому Україна для нас – понад усе! Захищаючи Україну, прагнучи створити українську національну державу, ми відстоюємо не тільки свої національні права, а передусім – Божу волю. І тому – з нами Бог!

Свобода: Бездержавний і підневільний народ не може діяти ні за законами Божими, ні за власними: він приречений жити так, як диктує йому той, хто його поневолив. А тому боротьба за Свободу людини, нації, України – це наш християнський і національний обов’язок. Немає для людини і народу перспективи самоутвердження без всебічного вдосконалення, немає вдосконалення і розвитку без Свободи, немає Свободи без обов’язків перед Богом і нацією.

Досягти Свободи український народ може тільки шляхом довершення української національно-визвольної революції - у власній національній державі. Зважаючи на те, що ті, хто зазіхає на Україну, хочуть не просто експлуатувати і грабувати, але й знищити нас як народ, - для української нації гасло “Свобода – або смерть!” було і залишається абсолютним категоричним імперативом.

Наш найвищий національний обов’язок: культивування і реалізація української національної ідеї – ідеї державного самоутвердження української нації, створення української національної держави з національною владою і дієвою системою українського національного народовладдя.

Національна ідея – це ідеологічна формула, яка виводиться не тільки з актуальних проблем суспільства, але й із постійних інтересів народу, націлює його на найбільш загальну, головну і визначальну проблему, від вирішення якої залежить і розв’язання поточних проблем, і здійснення всіх прагнень та задумів народу, і саме його буття в часі. Усі українські біди мають насправді одну причину – бездержавність української нації. Ключ до вирішення на користь народу всіх українських проблем один: створення української національної держави. Геніальне поетичне формулювання української національної ідеї дав Т.Шевченко: “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля”. Будь-яка підміна цієї ідеї чимось іншим – це свідомий чи несвідомий злочин проти українського народу.

Національна держава – це суспільно-політична система, створена народом для розв’язання своїх поточних проблем, реалізації своїх інтересів і забезпечення собі гарантованого майбутнього. Національною державою керує обрана народом національна влада.

Національна влада – це влада, яка є носієм національної ідеї народу і діє не в інтересах тільки якогось класу чи соціальної групи, а в ім’я цілої нації та всіх громадян національної держави.

Національне народовладдя – це узаконена система визначальної ролі корінного народу в державному будівництві та функціонуванні держави, за якої творити закони, керувати суспільством і судити громадян можуть тільки обранці народу - із числа носіїв національної ідеї цього народу.

Наша ідеологія: український націоналізм – ідеологія захисту, збереження і державного самоутвердження української нації; це Ідея та Чин в ім’я України.

Наша політика: боротьба за українську Україну, а не за можливість панувати над власним народом.

Наша боротьба: за владу народу, а не за владу над народом.

Наша позиція: ідейно-політична опозиція – ми завжди з народом, а з владою – тільки доти, доки вона діє в інтересах нації.

Наш метод: на диявола – хрест, на ворога – меч!

Наш принцип: Як не я – то хто? Як не тепер – то коли? Як потрібно – то можливо!

Наше поле діяльності: в усіх регіонах України, у громадах і колективах, на вулицях і майданах, у всіх місцях розселення українців, а не тільки в сесійних залах, кабінетах і коридорах влади.

Наше ставлення до неукраїнців:

побратимське – до тих, хто разом з нами бореться за українську національну державу;

толерантне – до тих, хто позитивно ставиться до нашої боротьби за право бути господарями своєї долі на своїй землі: “Нам усім тут вистачить місця” (С.Бандера);

вороже – до тих, хто протидіє процесам українського національного відродження і державотворення.

Наші вороги: імперіалізм і шовінізм, комунізм і нацизм, демолібералізм і космополітизм, глобалізм і псевдонаціоналізм і всяка інша нечисть, що прагне паразитувати на крові і поті українців чи звести їх із магістрального шляху до своєї національної держави.

Наше двоєдине завдання: провести якісні, революційні перетворення в інтересах української нації, але при цьому не ослабити і не поставити під загрозу саме існування української державності та незалежності. Зробити це цілком реально через поєднання державотворчих зусиль українського політикуму та народу, об’єднаних українською національною ідеєю.

Наше переконання: Доки український народ не розв’яже своєї головної проблеми - не створить власної національної держави, не узаконить свого права творити державу, формувати і контролювати владу, - доти жодна його проблема (політична, соціальна, економічна, міжнаціональна, військова, релігійно-конфесійна, освітня, культурна, екологічна тощо) так і не буде вирішена на його користь, доти над українцями на їхній землі пануватимуть чужі правди, чужі сили, чужа воля.



Владимир Берест, Преступные выборы преступного Президента // «Академия Тринитаризма», М., Эл № 77-6567, публ.18564, 26.02.2014

[Обсуждение на форуме «Публицистика»]

В начало документа

© Академия Тринитаризма
info@trinitas.ru