Проблема статуса русского языка в независимой Украине не нова. Сколько на эту тему сломано публицистических копий! Сколько статей написано и форумов проведено!

Но я не столько об этом, сколько о фактическом соблюдении Украиной взятых на себя обязательств по выполнению хотя бы куцых требований ратифицированной Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.

Уже два года назад, 15 мая 2003 года Верховная Рада Украины повторно ратифицировала Европейскую хартию региональных языков или языков меньшинств, а 5 июня 2003 года закон о ратификации подписал Президент Украины Л.Кучма.

Принятие Хартии Украиной давало основания надеяться хотя бы на самое скромное законодательное обеспечение беспрепятственного функционирования в полном объеме русского языка хотя бы в тех регионах Украины, в которых компактно проживает русскоговорящее население. Но не так сталось, как мечталось. Гладко было на бумаге, да забыли про овраги, а по ним ходить…

Следует отметить, что в президентской избирательной компании 2004 года.

значительная часть кандидатов в Президенты Украины в той или иной форме зафиксировала в программах свое отношение к проблеме статуса русского языка в Украине. Кандидатов в Президенты Украины по этому вопросу можно разделить на две категории:

1. За предоставление русскому языку статуса государственного наряду с украинским языком (Наталья Витренко, Игорь Душин, Александр Яковенко), равноправного с украинским (Александр Базилюк) или статуса официального языка (Петр Симоненко, Леонид Черновецкий).
2. Проблема статуса русского языка в программе кандидатов не упоминается или завуалирована (Виктор Янукович, Виктор Ющенко, Александр Мороз, Александр Ржавский, Роман Козак, Богдан Бойко, Анатолий Кинах, Василий Волга, Юрий Збитнев, Дмитрий Корчинский, Владимир Нечипорук, Михаил Бродский, Андрей Чорновил, Александр Омельченко, Владислав Кривобоков, Сергей Комисаренко, Николай Грабар).

Первая категория кандидатов в Президенты самозабвенно обещала электорату гораздо больше, чем это предусмотрено уже ратифицированной Европейской хартией региональных языков или языков меньшинств: не региональный (местечковый), а всеукраинский статус русского языка в качестве официального или даже государственного языка.
Вторая категория кандидатов в Президенты, условно говоря «молчунов», de facto соглашалась со статусом русского языка как регионального в рамках уже ратифицированной Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.

Что сегодня имеет русский язык с украинского «державного гуся» на самом деле? Кроме более чем десятка законопроектов, не имеющих при нынешнем составе Верховной Рады Украины никакой законодательной перспективы и.... «изячно» и молча похороненой в недрах МИД Украины пусть даже куцей Европейской Харити, — ничего!

Как такое могло случиться? Об этом речь в очередной предлагаемой публикации.

28 февраля 2005 года я направил Председателю Верховной Рады Украины Владимиру Литвину, Генеральному прокурору Украины Святославу Пискуну, начальнику Управления государственной службы Украины Тимофею Мотренко очередной депутатский запрос (как в свое время КНР направляла США....надцатое серьезное предупреждение в связи с нарушением границ), в котором потребовал привлечь к ответственности должностных лиц Кабинета Министров Украины и Министерства иностранных дел Украины в связи с двухлетним саботажем направления в Совет Европы грамоты о ратификации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств (http://www.liga.net/news/139350.html).

В запросе, в частности, говорилось:

«Прошло уже два года с тех пор, как Верховная Рада Украины приняла Закон Украины «О ратификации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств» (доступ к этому ресурсу платный - прим. ред. АТ). Тем не менее до сих пор Министерство иностранных дел Украины не направило для депонирования генеральному секретарю Совета Европы соответствующую грамоту о ратификации, которая является стандартным условием завершения процесса присоединения страны к документам Совета Европы (статьи 18-19 Хартии). То есть МИД Украины при попустительстве со стороны Кабинета Министров Украины превысило свои полномочия и грубо торпедировал выполнение Украиной ее евроинтеграционных обязательств в части присоединения к Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств».

И далее: «Уже полгода я бесплодно обращаюсь в Кабинет Министров Украины по этому поводу с депутатскими запросами, но воз и ныне там. Не помогло даже выступление с трибуны Верховной Рады в январе 2005 года в связи с неудовлетворительными ответами на мои запросы. В конце концов был вынужден подать законопроект «О внесении дополнения в Закон Украины «О ратификации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств» (доступ к этому ресурсу платный - прим. ред. АТ), которым предполагается уже на законодательном уровне обязать Кабинет Министров Украины обеспечить направление в Совет Европы грамоты о ратификации указанной Хартии в срок до 01.06.2005 года».

Как народный депутат Украины я потребовал:

1. провести следственные действия по установлению виновных, превысивших свои служебные полномочия, приведшие к задержке депонирования ратификационной грамоты Украины в Совете Европы и привлечь их к ответственности.
2. обязать Министерство иностранных дел Украины прислать для депонирования генеральному секретарю Совета Европы соответствующую грамоту о ратификации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств в срок до 01.06.2005 года.
3. обеспечить уважение со стороны органов центральной исполнительной власти к Верховной Раде Украины и к народным депутатам Украины, их запросам по вопросам, непосредственно затрагивающим интересы миллионов граждан Украины.

Чиновничий аппарат «НОВОЙ ВЛАСТИ» пережевывал мой запрос почти два месяца. И что же?

Снова я получил чиновничьи отписки о том, что поднятый мной вопрос находится якобы в исключительной компетенции МИД Украины (письмо Генпрокуратуры Украины от 29.04.2005 року № 07/1/1-12588-05 и письмо Главного Управления госслужби Украины от 22.03.2005 року № 70/2659).

Круг замкнулся: МИД Украины повстал выше Кабинета Министров Украины и Верховной Рады Украины?

28 февраля 2005 года на заседании согласительной рады депутатских фракций (групп) в Верховной Раде Украины по моему предложению руководитель фракции коммунистов, народный депутат Украины Симоненко П.Н. высказал беспокойство в связи с затягиванием Украиной передачи в Парламентскую Асамблею Совета Европы на депонирование Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств, ратифицированной Верховной Радою Украины еще 15 мая 2003 года.

В связи с этим уже непосредственно председатель Верховной Рады Украины В.М.Литвин обратился к министру иностранных дел Украины Б.И.Тарасюку (письмо от 02.03.2005 року № 11/8-24) с просьбой проинформировать Верховную Раду Украины о позиции министерства по данному вопросу.

И тут началось самое интересное: МИД Украины ответило СЕКРЕТНЫМ письмом от 02.04.2005 года № 2905 т в отношении депонирования ратификационной грамоты Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.

Содержательной частью этого почему-то СЕКРЕТНОГО письма является ФАКТ того, что именно с подачи МИД Украины Президент Украины Л.Д.Кучма СОГЛАСИЛСЯ (поручение от 25.08.2005 года № 7/3-01-281т) воздержаться от передачи депозитарию ратификационной грамоты Украины в отношении Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств!

Мотивация такова: в связи с тем, что якобы 1) не обеспечено должное финансирование ее практического применения, 2) не определен руководящий орган центральной исполнительной власти, ответственный за координацию действий по ее (хартии) применения всеми министерствами (ведомствами) и др.

Панове! Но ведь соответствующие поручения были Вам даны премьер-министром Украины В.Ф.Януковичем еще в июле 2004 года! Почему Вы их накануне бюджетного процесса – 2005 не выполнили? Более того, еще два года назад при рассмотрении и принятии в Верховной Раде Украины Закона Украины «О ратификации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств». Президент Украины и Кабинет Министров Украины соглашались с тем, что применение названной хартии не потребует дополнительных средств!

Дело видать в другом: и старой, и новой власти в лице Президентов Украины Кучмы Л.Д и его «верного сына» Ющенко В.А. вместе с их МИДом даже в том совершенно куцем виде, в котором ее «позволи» национально-сознательные парламентарии, — Европейская хартия региональных языков или языков меньшинств НЕ НУЖНА!

Так в национальных и языковых вопросах в современной Украине как СТАРОЙ, так и НОВОЙ ВЛАСТЬЮвнедряются ДВОЙНЫЕ СТАНДАРТЫ: вроде бы евроинтегрируемся, но только в ЕС и НАТО, но не по европейским национальным и языковым стандартам.

Ничего, кроме отвращения и неприятия такая «секретная» позиция нынешней власти не вызывает.

11 марта 2005 года Кабинет Министров Украины стал «догонять ситуацию» и якобы по инициативе МИД Украины поручил создать Межведомственную рабочую группу для рассмотрения комплекса вопросов, связанных с применением Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.

Панове! А где вы были ДВА ГОДА до сих пор? А почему бы Вам сначала не депонировать ратификационную грамоту, а потом заседать в составе каких угодно комиссий и сколько угодно лет? При этом, естественно, нести ответственность перед народом Украины и Европой за свою провокационную и злостную бездеятельность?

Такими действиями и СТАРАЯ, и НОВАЯ исполнительная ВЛАСТЬ демонстрируют не уважение не только высшему законодательному органу — Верховной Раде Украины, но и, прежде всего, миллионам граждан Украины разных национальностей. Нашим избирателям, которые бесплодно ждут фактического процесса имплементации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств и строго контроля со стороны европейских институций, что невозможно без депонирования в ПАСЕ ратификационной грамоты Украины.

В связи с изложенным, в своем депутатском запросе к Президенту Украины В.А.Ющенко, с учетом многочисленных его обещаний по национальным и языковым вопросам во время избирательной компании 2004 года, я потребовал:

1. отменить секретное поручение Президента Украины Л.Д.Кучмы от 25.08.2005 года № 7/3-01-281т, которое противоречит интересам многонационального народа Украины и ее евроинтеграционным намерениям и на основе которого умышленно, безосновательно саботируется и торпедируется передача депозитарию ратификационной грамоты Украины о присоединении к Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.
2. обязать Кабинет Министров Украины без промедления начать с 01.06.2005 года процесс имплементации Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.
3. обязать МИД Украины в срок до 01.06.2005 года направить для депонирования Генеральному секретарю Совета Европы соответствующую грамоту про ратификацию Украиной Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств.
4. дать поручение осуществить служебное расследование по установлению в МИД Украины чиновников, которые превысили свои служебные полномочия и злостно на протяжении ДВУХ ЛЕТ саботировали имплементацию на территории Украины Европейской хартии региональных языков или языков меньшинств и привлечь их к ответу в соответствии с действующим законодательством.
5. осуществить мероприятия, направленные на обеспечение должного уважения со стороны органов центральной исполнительной власти к Верховной Раде Украины и народным депутатам Украины, к их обращениям и запросам, которые непосредственно касаются интересов миллионов наших избирателей — граждан Украины.

Чем ответит на этот запрос нынешняя НОВО — СТАРАЯ ВЛАСТЬ? Поживем – увидим. Но пусть вместе с нами увидят и те миллионы избирателей, которые в состоянии ОРАНЖЕВОЙ ЭЙФОРИИ проголосовали за нее.

Приложение:

Депутатський запитПрезиденту України Ющенку В.А

стосовно не державницької позиції деяких посадових осіб старого і нового Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України у зв’язку з дворічним саботажем ними направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин

Вих. № 1573 05 травня 2005 року (передано для подальшого опрацювання до головного організаційного Управління Верховної Ради України 06 травня 2005 року)

Шановний Вікторе Андрійовичу!

Змушений звернутися до Вас з депутатським запитом з питання надзвичайної ваги, від своєчасного вирішення котрого залежить національна злагода в суспільстві та єдність України як унітарної держави.

Минає вже два роки, як Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» (№ 802 – ІV від 15 травня 2003 року).

Проте, дотепер Міністерство закордонних справ України не надіслало для депонування Генеральному секретареві Ради Європи відповідну Грамоту про ратифікацію, що є стандартною умовою завершення процесу приєднання країни до документів Ради Європи (статті 18-19 Хартії).

Тобто МЗС України, за потуранням з боку Кабінету Міністрів України, — перевищили свої повноваження та брутально торпедувало виконання Україною її євроінтеграційних зобов’язань в частині приєднання до Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Вже півроку я безплідно звертаюся до Кабінету Міністрів України з цього приводу з депутатськими запитами (№ 5-2066 від 25.06.2004, № 6-432 від 08.10.2004, № 6-1541 від 24.12.2004), але візок й нині там. Не допоміг навіть виступ з трибуни Верховної Ради в січні 2005 року у зв’язку з незадоволенням попередніми відповідями на мої запити.

Нарешті я був змушений подати законопроект № 7098 від 22 лютого 2005 року про внесення доповнення до Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» (№ 802 – ІV від 15 травня 2003 року), яким передбачається вже на законодавчому рівні зобов’язати Кабінет Міністрів України забезпечити направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію зазначеної Хартії в термін до 01.06.2005 року. Але й він до цього часу не просунувся дальше профільного Комітету.

Більш того, 28 лютого 2005 року мною подано черговий депутатський запит до голови Верховної Ради України В.Литвина, генерального прокурору України С.Піскуна, начальника Управління Державної служби України т.Мокренка щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Кабінету Міністрів України і Міністерства закордонних справ України у зв’язку з дворічним саботажем направлення до Ради Європи грамоти про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (вих.№11/8-24 від 02.03.2005 року), на якій я отримав чергові відписки посадовців про те, що зазначене питання відноситься начебто до виключної компетенції МЗС України (лист Генпрокуратури України від 29.04.2005 року № 07/1/1-12588-05 – додається, лист Головного Управління державної служби України від 22.03.2005 року № 70/2659 – додається).

Коло замкнулося: МЗС України постало вище за Кабінет Міністрів України та Верховну Раду України?

28 лютого 2005 року на засіданні Погоджувальної Ради депутатських фракцій (груп) у Верховній Раді України за моєю пропозицією керівник фракції комуністів, народний депутат України Симоненко П.М. висловив занепокоєння у зв’язку з затягуванням Україною відправлення до Парламентської Асамблеї Ради Європи ратифікованої Верховною Радою України ще 15 травня 2003 року Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

У зв’язку з цим Голова Верховної Ради України В.М.Литвин звернувся до міністра закордонних справ України Тарасюка Б.І. (лист від 02.03.2005 року № 11/8-24) з проханням поінформувати Верховну Раду України про позицію міністерства із зазначеного питання.

МЗС України на зазначене прохання відповіло листом від 02.04.2005 року № 2905 т щодо депонування ратифікаційної грамоти стосовно Європейської хартії регіональних мов або мов меншин. Змістовною частиною цього чомусьТАЄМНОГО (?!) листа є те, що за поданням МЗС України Президент України Кучма Л.Д. погодився (доручення від 25.08.2005 року № 7/3-01-281т) утриматися від передачи депозитарію ратифікаційної грамоти України щодо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у зв’язку з тим, що начебто не забезпечено належне фінансування її впровадження, не визначений керівний орган центральної виконавчої влади, котрий буде координувати дії з впровадження всіх міністерств(відомств) тощо.

11 березня 2005 року Кабінет Міністрів України нарешті за ініціативою МЗС України доручив створити Міжвідомчу робочу групу для опрацювання комплексу питань з впровадження Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.

Риторичне запитання: а де МЗС України разом з Кабінетом Міністрів України були два(!!) роки до цього часу?

Такими діями і стара, і нова виконавча влада зневажає не лише Верховну Раду України, але й насамперед мільйони громадян України, котрі безплідно чекають початку імплементації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин на теренах України та суворого контролю з боку європейських інституцій за цим процесом, що неможливе без депонування в ПАРЄ зазначеної Хартії.

З врахуванням Ваших численних обіцянок з мовних і національних питань під час виборчих перегонів в 2004 році, — вимагаю від Вас:

1. відмінити доручення Президента України України Кучми Л.Д. від 25.08.2005 року № 7/3-01-281т, — на підставі котрого штучно і безпідставно саботується передача депозитарію ратифікаційної грамоти України щодо Європейської хартії регіональних мов або мов меншин як таке, що суперечить інтересам України та її євроінтеграційним намірам.
2. зобов’язати Кабінет Міністрів України без зволікань розпочати з 01.06.2005 року процес імплементації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин на теренах України.
3. зобов’язати Міністерство закордонних справ України надіслати для депонування Генеральному секретареві Ради Європи відповідну Грамоту про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин в термін до 01.06.2005 року.
4. надати доручення здійснити службове розслідування по встановленню в МЗС України винуватців, яки перевищили свої службові повноваження, що призвело до дворічного саботування імплементації Європейської хартії регіональних мов або мов меншин на теренах України та притягнути винуватців до відповідальності відповідно до чинного законодавства,
5. вжити заходів, спрямованих на забезпечення поваги з боку органів центральної виконавчої влади до Верховної Ради України та до народних депутатів України, їх запитів з питань, які безпосередньо торкаються інтересів мільйонів наших виборців – громадян України.

Про результати вжитих заходів прошу мене поінформувати.

Додатки – на 15-х аркушах:

1. лист КМУ України (Д.Табачник) від 17.07.2004 року № 4947/0/2-04 – на 1-му аркуші.
2. лист МЗС України (А.Дронь) від 30.07.2004 року № 311/12-119-1153 на 1-му аркуші.
3. лист КМУ України (Д.Табачник) від 04.11.2004 року № 7282/0/2-04 – на 1-му аркуші.
4. лист КМУ України (Д.Табачник) від 28.12.2004 року № 8246/0/2-04 – на 1-му аркуші.
5. лист МЗС України (К.Гищенко) від28.01.2005 року № 311/12-119-101 на 1-му аркуші.
6. стаття «Держава Украина VS Европейская Хартия региональных языков» — на 2-х аркушах www.nasha-rodina.ru (так же см. -информационно – аналитическое Интернет – издание ПРАВДА, www.pravda.ru, 31/01/2005).
7. депутатське звернення до віце-прем’єр-міністра України М.Томенка від 05.02.2005 року № 1524 – на 1-му аркуші.
8. лист МЗС України (В.Огризко) від 25.02.2005 року № 311/12-119-253- на 1-му аркуші.
9. Проект закону України від 22.02.2005 року, реєстр«.№ 7098 «Про внесення доповнення до Закону України Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» — на 2-х аркушах (автор – народний депутат України Соломатін Ю.П.)
10. копія аналітичного висновку Лабораторії законодавчих ініціатив на законопроект № 7098 від 22.02.2005 – на 1 аркуші.
11. Депутатський запит від 28.02.2005 року № 1543 до голови Верховної Ради України В.Литвина, генерального прокурору України С.Піскуна, начальника Управління Державної служби України т.Мокренка (Верховна Рада від 02.03.2005 року № 11/10-167) – на 1 –му аркуші.
12. лист Головного Управління державної служби України від 22.03.2005 року № 70/2659 – на 1-му аркуші.
13. лист Генпрокуратури України від 29.04.2005 року № 07/1/1-12588-05- на 1-му аркуші.
14. лист Голови Верховної Ради України В.М.Литвина до міністра закордонних справ України Тарасюка Б.І. від 02.03.2005 року № 11/8-24 – на 1-му аркуші.

Заздалегідь вдячний за співпрацю

Народний депутат України Ю.Соломатін